Романо-германська гімназія №123

Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!
(Ю.Рибчинський)
Щороку 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Це свято є особливим для всіх нас, адже українська мова є найціннішим багатовіковим надбанням, душею нашого народу та його генетичним кодом. Протягом багатьох віків наші предки не лише відстоювали свободу рідної української землі, а й право на існування та визнання української мови. Сьогодні наша велична і милозвучна мова гордо лунає з вуст мільйонів людей. Тож головне завдання кожного – любити, берегти і збагачувати рідне слово.
Учні Романо-германської гімназії №123 підготували проекти та лепбуки «Мова моя калинова», які представили 21 лютого на уроках української мови. Кожен зі школярів презентував свою роботу та розказав, що для нього значить українська мова. Взяли участь у районному фестивалі читання поезії мовами народів світу "Рідну мову плекай, своє коріння не втрачай", присвяченому Дню рідної мови.